- досконалий
- —————————————————————————————доскона́лийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
досконалий — а, е. 1) Який має потрібний ступінь довершеності. || Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений. 2) Повний, абсолютний … Український тлумачний словник
досконалий — (що має потрібний ступінь довершености), ідеальний, довершений, викінчений, взірцевий … Словник синонімів української мови
ізоморфізм безперервний (досконалий) — ізоморфізм із широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм досконалий — ізоморфізм з широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів … Гірничий енциклопедичний словник
хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… … Український тлумачний словник
Захватчик Зим — Invader Zim … Википедия
абсолютний — а, е. 1) Безвідносний, узятий поза зв язком, без порівняння з чим небудь; безумовний. 2) Цілковито чистий, без домішок. •• Абсолю/тний спирт етиловий спирт, який практично не містить води. 3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий,… … Український тлумачний словник
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
викінчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2) прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія … Український тлумачний словник
довершений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довершити. 2) у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий … Український тлумачний словник